БЕЗКАРНО. Присл. до безкарний. В клумбах безкарно рили землю свині (Нечуй-Левицький, III, 1956, 250); Ніхто інший, подібний до тебе, не сміє безкарно вступити на сю землю (Іван Франко, III, 1950, 242); Запорожці одверто похвалялися знищити впень усі католицькі кодла, довести панству, що не можна безкарно чіпати козацтво (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 353).
БЕЗКАРНО
Тлумачення слова