БЕЗГРОШІ́В’Я, я, сер. Те саме, що безгрішшя. Політичного засланця [І. Тобілевича] чекало безгрошів’я, злидні (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 76); — Хоч клюють мене біди — і нездоров’я, і безгрошів’я, і безкнижжя, та вирішив не піддаватися (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 339).
БЕЗГРОШІВ’Я
Тлумачення слова