БЕЗГРІ́ШШЯ, я, сер. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Тарас Шевченко, VI, 1957, 196); Позував йому і один з його учнів, якого довелося взяти через те прокляте безгрішшя (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 206).
БЕЗГРІШШЯ
Тлумачення слова