БЕЗДОВІ́ДНИЙ, а, е, книжн. Який не потверджується доводами; бездоказовий. Схильність до бездовідного мислення виховують усякого роду релігії (Логіка, 1953, 89).
БЕЗДОВІДНИЙ
Тлумачення слова
БЕЗДОВІ́ДНИЙ, а, е, книжн. Який не потверджується доводами; бездоказовий. Схильність до бездовідного мислення виховують усякого роду релігії (Логіка, 1953, 89).