БЕЗДОННО. Присл. до бездонний 2. Дивлячися в воду, побачив [Мирон] нараз замість плиткого дна, камінчиків і м’яких зелених начосів водоросту — одну бездонно глибоку синяву (Іван Франко, I, 1955, 233); Ненавидь ворога-людожера.. Будь бездонно щедрим на відплату за зло, заподіяне тобі! (Олександр Довженко, III, 1960, 27).
БЕЗДОННО
Тлумачення слова