БЕЗДА́РА, и, чол. і жін. Людина, яка не має таланту взагалі або в якійсь певній галузі; нездара. Бездари, що грізним фронтом ідуть в літературу, далеко енергійніші і більш пристосовані до боротьби за місце в літературі, ніж більше обдаровані одиниці (Степан Васильченко, IV, 1960, 59); [Антін:] Для своєї мерзенної ролі він виявився морально цілком готовим. Чужак, бездара і.. кар’єрист (Олександр Левада, Нові п’єси, 1956, 98).
БЕЗДАРА
Тлумачення слова