БЕЗЦІЛЬНО. Присл. до безцільний. Блукали її очі безцільно, несу покійно, а несказанно важке, сумне чуття обгорнуло її душу… (Ольга Кобилянська, I, 1956, 107); Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 284).
БЕЗЦІЛЬНО
Тлумачення слова