БЕЗБО́ЖНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до безбожник. А тая безбожниця йому, під вікном нашим стоячи, вигукнула: — Бурлакуй увесь вік, Якове, та люби тільки мої очі ясні! (Марко Вовчок, I, 1955, 220); — З черниць хай зробить [Ольга] безбожниць (Іван Микитенко, II, 1957, 378).
БЕЗБОЖНИЦЯ
Тлумачення слова