БЕВЗЬ, я, чол., лайл. Те саме, що бевзень. — Який-бо ти бевзь і справді (Тарас Шевченко, I, 1951, 104); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним Чи бюрократом (є ще цей бур’ян!), — Він був мов кремінь — і перемагав (Максим Рильський, Мости, 1948, 102).
БЕВЗЬ
Тлумачення слова