БЕТАТРО́Н, а, чол. Циклічний індукційний прискорювач електронів до енергій у кілька сотень мільйонів електрон-вольтів; застосовують у промисловості, медицині та для ядерних досліджень. Методику застосування бетатронів у будівництві розробили вчені Томського політехнічного інституту (Вечірній Київ, 13.II 1967, 4); Для руйнування пухлин застосовуються потужні випромінювачі: бетатрони, лінійні прискорювачі, установки з радіоактивним кобальтом (Знання та праця, 9, 1966, 17).
БЕТАТРОН
Тлумачення слова