БЕШИ́ХА, и, жін. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. — Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло… ох!.. (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 194); За вказівкою ветеринарного лікаря провадяться щеплення проти бешихи (Свинарство, 1956, 252); — Лице спухло, й у жар кидає його. Наче, сказати б по-нашому, — бешиха (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 92).
БЕШИХА
Тлумачення слова