БЕРЛИ́НА, и, жін., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка. По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 246); Мов великі палаци, ходили [по лиману] судна, берлини, баркаси, плоти (Панас Мирний, II, 1954, 77); * У порівняннях. Далі пісня не йшла. Тягли її, як важку берлину проти води (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 482).
БЕРЛИНА
Тлумачення слова