БЕ́РЛО, а, сер., іст. Палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою; символ, знак влади. Чи заздрісно тобі на сю корону, сю багряницю, сеє берло? (Леся Українка, I, 1951, 429); Війт низько вклонився старості і воєводі і поклав перед ними берло, ознаку своєї гідності (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 364).
БЕРЛО
Тлумачення слова