БЕРЕ́ЗОВИЙ, а, е. Прикм. до береза 1 1. Білі поплавці з березової кори.. падали на землю з рук (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Березовий сік… Він фіалкою пахне (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 39); Низькоросла ліщина темною крайкою облямовувала світлі березові гаї (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 27);
// Зробл. з берези. Юрко стає за рідким березовим тином і навмисно кашляє (Петро Козланюк, Пов. і опов., 1949, 35).
♦ Дати (всипати) березової каші кому — відшмагати, побити різками кого-небудь; Скуштувати березової каші (кашки) — бути побитим різками. Хведько не вчивсь — і скоштував Березової кашки (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 78).
БЕРЕЗОВИЙ
Тлумачення слова