БЕРЕ́Т, а, чол. Жіночий або чоловічий головний убір з м’якої тканини (або плетений) без окола і козирка. Червоне вино грає у його жилах, берет палає на сонці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 417); Марія, одягнувши.. свій флотський берет, зняла дзеркало з стіни, поставила долі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 421).
БЕРЕТ
Тлумачення слова