БЕРЕСТОВИЙ 1, а, е. Прикм. до берест 1. Починався старий дубовий та берестовий ліс (Нечуй-Левицький, III, 1956, 144); Вони зайшли на галявину, пориту лисячими норами.. Федот присів біля однієї з них, заглянув у темну дірку: звідти несло прілим листям і гіркою берестовою коренякою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 228);
// Зробл. з береста. Шахва [шафа] гарна, берестова (Словник Грінченка).
БЕРЕСТОВИЙ 2, а, е. Зробл. з бересту (див. берест 2). Трійко її дітей, взявшися за руки, тягнуться на узбіччя дороги, всі в полотняних катаночках та берестових личаках (Михайло Стельмах, I, 1962, 394).