БЕНЕФІЦІА́НТ, а, чол. Особа, на користь якої давався бенефіс. Центральна постать у п’єсі [«Батраки»] Юрко, якого грав бенефіціант (Про мистецтво театру, 1954, 309).
БЕНЕФІЦІАНТ
Тлумачення слова
БЕНЕФІЦІА́НТ, а, чол. Особа, на користь якої давався бенефіс. Центральна постать у п’єсі [«Батраки»] Юрко, якого грав бенефіціант (Про мистецтво театру, 1954, 309).