БЕНЕДИКТИ́Н, у, чол. Сорт французького лікеру, що виготовляється з спирту та різних рослин і ефірної олії. Отут-таки в Кельні насмокталися в ресторані Гертвіга коньяку, змішаного з бенедиктином (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 139).
БЕНЕДИКТИН
Тлумачення слова