БЕЛЬКОТУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (Марко Кропивницький, III, 1959, 145).
БЕЛЬКОТУН
Тлумачення слова
БЕЛЬКОТУ́Н, а, чол., розм. Той, хто багато говорить, белькотить. [Андрій:] Белькотун ти та й більш нічого! Старий чоловік, а таке варняка! (Марко Кропивницький, III, 1959, 145).