БЕЛЬКОТІ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням белькотіти і звуки, утворювані цією дією. Йому неприємно було дивитись на скривлену Спартакову щелепу і слухати, замість членоподільної людської мови, нерозбірливе белькотіння (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 199).
БЕЛЬКОТІННЯ
Тлумачення слова