БЕЛЬЕТА́Ж, а, чол.
1. Кращий, звичайно другий поверх житлового будинку. На самих парадних із сходів на вулицю, в бельетажі, жила.. хазяйка з сином (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукипа, 1936, 33).
2. У театрі — нижній ярус лож над партером. Щербина, ставши в бельетажі, презирливо дивився вниз (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 227); Група студентів з третього ярусу радісно вітала когось в бельетажі (Юрій Мокрієв, Сто.., 1961, 87).