БЕХНУТИ, ну, неш, док., розм.
1. неперех. Однокр. до бехати 1. А там футбол [м’яч] десь за ворітьми на вигоні бехне (Андрій Головко, I, 1957, 191).
2. перех. Сильно вдарити. Він і його [діда] в потилицю як бехне, да з хати й виштовхнув, аж той лобом об стіну вдарився (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 500).