БДЖІЛЬНИ́К, а, чол.
1. Те саме, що бджоляр. Трапляється, що бджолина сім’я залишається без матки. Такий рій не даватиме нових поколінь, буде приречений на вимирання. Щоб урятувати сім’ю, бджільники підсаджують у вулик нову матку (Наука і життя, 5, 1973, 25).
2. Те саме, що омшаник. Цасічник оглянув.. вулики у бджільнику, — чи не пора в весняні гони за взятком випустить бджолу… (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 34).