БАТО́ВА, БАТА́ВА, и, жін., заст.
1. Лава, ряд. — Готово! до бою! — кричить Тихович. І от наближаються батови війська, усе по парі, усе по парі… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); Чи серед вражої батави не мають давні бунчуки? (Леся Українка, I, 1951, 266).
2. діал. Юрба, валка. Аж онде яка батова од шинку йде (Словник Грінченка).