БАТАРЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Прикм. до батарея 1. Стоять гармати жерлами в зеніт, Притихла батарейна вогнева (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 118);
// у знач. ім. батарейний, ного, чол. Командир батареї. — Та оце ж вони… їхнє благородіє, — промовив [Оленчук], вказуючи на похнюпленого, геть блідого — чи то зроду, чи з переляку — офіцера. — Ми їх з Куликом ще з фронту знаєм: нашим батарейним були (Олесь Гончар, II, 1959, 27).
2. техн. Який працює на батареях, здійснюється за допомогою батарей (у 2 знач.). Перегуда.. прокинувся дуже рано у своєму кабінеті голови колгоспу і увімкнув батарейного радіоприймача (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 262); Батарейне запалювання.