БАТАЛЬЙО́Н, у, чол.
1. Військовий підрозділ, що складається з кількох рот. Се ж пісня того батальйону, що збройно в поле виступав під прапор свого легіону, незломну силу закликав (Леся Українка, I, 1951, 265); Десну перейшли батальйони богунців (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 225).
2. перев. мн., перен. Лави, загони. Керувати трудящими і експлуатованими масами може тільки клас, який без вагань іде своїм шляхом, не занепадає духом і не впадає у відчай.. Нам істеричні пориви не потрібні. Нам потрібна мірна хода залізних батальйонів пролетаріату (Ленін, 27, 1951, 241); Трудові батальйони.