БА́СТА, виг. Уживається на означення припинення якої-небудь дії; досить, годі, кінець. — Оттаке! Уже й не хваста: Вмерла пані — та і баста! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 178); Годі з вами цяцькатись! Баста! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 556).
БАСТА
Тлумачення слова