БАСМА́Ч, а, чол. Учасник басмацтва. Басмачі гинули ще до того, як знаходили зручне місце для оборони (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 38); Ось басмачі за високим горбом Збились, неначе шакали, гуртом (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 20).
БАСМАЧ
Тлумачення слова