БАША́, і, чол. У давній Туреччині і Єгипті — титул найвищих урядовців, вельмож та генералів. У туркені яничари І баша на лаві (Тарас Шевченко, I, 1951, 200); — Надивилися ми там [у Сінопі] на всячину: і на сади райські, і на палаци башів, і на муки невільницькі (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 61).
БАША
Тлумачення слова