БАРВНИК, а, чол. Фарбувальна речовина. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, і валовину, і вовну для килимів, і ті трави, з яких народжувались різні барвники (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 497); Доки з кам’яновугільної смоли не навчилися видобувати такі барвники, як індиго, алізарин та багато інших, їх одерживали виключно з рослин (Знання та праця, 11, 1965, 23).
БАРВНИК
Тлумачення слова