БАРВІНОК

БАРВІ́НОК, нку, чол. Трав’яниста рослина з вічнозеленим листям і голубуватими квітами. Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався (Тарас Шевченко, II, 1953, 346); Росте на пагорбі маленькому землі Серед могил загиблих партизанів Барвінок голубий (Максим Рильський, Урожай, 1950, 96);  * У порівняннях. Хлопець молодий, як барвінок (Номис, 1864, № 8462); Накладено вівцям за драбинки пахучого гірського сіна, дрібного та зеленого, як барвінок (Іван Франко, III, 1950, 271).