БАРО́Н, а, чол. Дворянський титул, нижчий за графський; особа, що носить цей титул. Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Тарас Шевченко, I, 1951, 268); Дрімучі карпатські ліси були власністю баронів Гредлів, митрополита графа Шептицького й десятків інших політиків (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).
БАРОН
Тлумачення слова