БАРОККО, невідм., сер. Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI — середини XVIII ст., що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Стиль барокко характерний вільною трактовкою класичних форм архітектури (Архітектура Радянської України, 5, 1939, 41); Минув, як сон, блаженний час і готики й барокко, Іде чугунний ренесанс (Павло Тичина, I, 1957, 69).
Увага! Подане тут оригінальне написання реєстрового слова є застарілим.