БА́РХАТКА, и, жін., розм. Стрічка з бархату; оксамитка. До старенької плахти та почепила люстринову запаску, одягла тож шовкову юпку та на шию дукат на бархатці (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 155); * У порівняннях. Над очима, неначе дві бархатки, чорніло дві брови (Панас Мирний, III, 1954, 158).
БАРХАТКА
Тлумачення слова