БАНКІ́Р, а, чол. У капіталістичних країнах — власник банку або акціонер, що володіє великою кількістю банківських акцій. Був це один із значніших львівських банкірів (Іван Франко, VI, 1951, 280); Доля самої культури в країнах капіталу залежить від волі банкірів (Василь Еллан, II, 1958, 185).
БАНКІР
Тлумачення слова