БАНДИТИ́ЗМ, у, чол. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність контрреволюційних банд. У 1921 р. на Україні існували десятки банд.. Бандитизм перешкоджав переходові до мирної праці, створював додаткові труднощі (Історія УРСР, II, 1957, 221); [Гармаш:] Товаришу Смола. [Смола:] Селянин. Незаможник. Працював у боротьбі з бандитизмом (Іван Микитенко, I, 1957, 113).
БАНДИТИЗМ
Тлумачення слова