БАНАЛЬНО. Присл. до банальний. За столом [Никодим] був привітний і банально дотепний (Петро Колесник, Терен.., 1959, 339); — А життя ж має свої терни, висловлюючись банально (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 546);
// у знач. присудк. сл. З чого ж почати [книгу]? Може з чайки, яка одиноко в’ється, наче когось шукає на дні морському?.. Ні, то банально (Василь Кучер, Голод, 1961, 195).
БАНАЛЬНО
Тлумачення слова