БАНА́ЛЬНІСТЬ, ності, жін.
1. тільки одн. Абстр. ім. до банальний. Він [П. Тичина] як вогню боїться банальності, знеосібленості ритмічного звучання (Поезія і революція, 1956, 235).
2. Банальна, утерта думка або вираз. — Всі ми вік живемо і більшу частину його вчимося, щоб кінець кінцем уміти доладно висловлювати чужі думки, позичені банальності (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 52).