БАЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. з ким і без додатка. Пустувати, гратися. Євця.. сьогодні ранком прийшла до мене, як я ще лежала, і ми з нею довго балувались (Леся Українка, V, 1956, 300); Після цього ті учні, які найбільше кричать та балуються на перервах, зажурились (Олесь Донченко, V, 1957, 165);
// Поводитися грайливо (про тварин). — Ну ти! не балуйсь! — ласкаво сказав Котовський до коня (Павло Тичина, I, 1957, 267).
2. чим, на чому, розм. Займатися чим-небудь для розваги. — Сам балуюся дробовичком (Олесь Донченко, III, 1956, 126); — Як же його грати, коли я зроду ні на чому не грав? На бубоні колись молодим балувався (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 27).