БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до бальзам 1. Пахтіло.. бальзамічною смолою гірських сосен (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 128);
// Який виділяє бальзам (про рослини). У заплавних умовах добре росте тополя бальзамічна (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 117).
2. перен. Який діє як бальзам; цілющий. Власна одіж тяжіла йому на тілі, мов стокілові штаби, а від бальзамічного весняного повітря ставало йому душно (Іван Франко, VI, 1951, 301).