БАЛЯНДРА́СНИК, а, чол., розм. Той, хто любить баляндраси точити; балакун. Дивно було, що цей дотепний баляндрасник, веселий і гостинний товариш, зараз у такому похмурому настрої (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 420).
БАЛЯНДРАСНИК
Тлумачення слова