БАЛАМУ́ТКА, и, жін. Жіночий рід до баламут 1, 2. Кращою її подружкою була непосидюча, сміхотлива, свавільна баламутка Антося (Олесь Донченко, VI, 1957, 433); * Образно. Масляниця — баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко (Номис, 1864, № 526).
БАЛАМУТКА
Тлумачення слова