БАЛАМКАТИ, аю, аєш, недок., діал.
1. Бити в дзвін; дзвонити. На дзвіниці.. монотонно баламкав одинокий дзвін (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 11).
2. Недбало махати. А впорожні йшла [Улянка] помалу, човгаючи ногами і безсило баламкаючи руками (Леся Українка, III, 1952, 664).