БАЛАКЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що балакучий. Балакливий був чоловік, веселий, громадський (Марко Вовчок, VI, 1956, 217); Він мало говорив, та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу, жінку, Домаху (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 238).
БАЛАКЛИВИЙ
Тлумачення слова