БАЛАКАТИСЯ, ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти. А у дорозі, бач, балакається много (Юрій Федькович, Буковина, 1950, 44); — Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається (Словник Грінченка);
// Легко точитися, вестися (про розмову). Вітерець листом шешелить, бджола гуде.., то воно й балакається — точиться розмова, точиться… (Марко Вовчок, VI, 1956, 218).
БАЛАКАТИСЯ
Тлумачення слова