БАЛА́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням балакати 1. Заки громада змогла розібрати дотепно, що робити, над’їхав комісар; то вже не було часу на балакання (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 50);
// Те, що хтось говорить. Без мене, може, розгадали Чудне балакання моє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 286); — Що я маю слухати їх нудного балакання? (Іван Франко, III, 1950, 155).
БАЛАКАННЯ
Тлумачення слова