БАЛАГУРИТИ, рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами. Щось балагурили довгенько (Іван Котляревський, I, 1952, 146); Вони, сидячи на порожній бочці, балагурили далі (Іван Франко, III, 1950, 172); — Час дорогий… ніколи тут балагурити… (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 38).
БАЛАГУРИТИ
Тлумачення слова