БАЛА́ДА, и, жін.
1. Віршовий твір на героїчну, легендарну або казкову тему. Балади, а також багато пісень, поем, зокрема поеми Т. Г. Шевченка, поєднують в собі риси і епосу, і лірики (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 150).
2. Музичний твір епічного характеру для голосу або інструмента. [Річард:] Забув слова, а голос пам’ятаю, — бувало часто батенько співав… А мати ненавиділа балади… (Леся Українка, III, 1952, 102); Охрипло, слабовито Співав він, — а таких зворушливих балад Я ні від кого вже не чув (Максим Рильський, Поеми, 1957, 215).