БАЛАБА́ЙКА, и, жін., діал. Балалайка. Лушня у танцях, як не перерветься, музику перетанцьовує; Пацюк на язиці, як на балабайці, вибиває (Панас Мирний, II, 1954, 194); Молодий боєць уже не в силі був розплутати — існує перед ним сонце, обриси недалекого міста, бренькіт балабайки.. чи це він все ще снить (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 7).
БАЛАБАЙКА
Тлумачення слова