БАКЛАЖА́ННИЙ, а, е. Прикм. до баклажан. За смугою капусти темнів лан густого баклажанного стебла (Василь Козаченко, Нові Потоки, 1948, 14);
// Вигот. з баклажанів. Недостиглі плоди баклажанів використовують для приготування баклажанної ікри (Українські страви, 1957, 202).
БАКЛАЖАННИЙ
Тлумачення слова